“Вагітна”

Скульптура «Вагітна» була створена Олександром Дяченком у 1990 році як інтимна присвята народженню доньки. Разом з тим, це не лише особиста історія митця, бо образ вагітної жінки у цій роботі – архетипний (той, що лежить в основі).

Форма узагальнена, позбавлена деталей. Плавні, м’які лінії окреслюють жіноче тіло, акцент робиться на живіт – джерело зародження. Відсутність рис обличчя зосереджує увагу не на особистості, а на сутності. Це підкреслено позою спокою і внутрішньої зосередженості. Вона втілює цикл життя, що триває незалежно від катастроф чи політичних змін.

У скульптурі відчувається відлуння архетипу Великої Матері — образу, який у різних культурах символізує родючість, життя та захист. Символіка твору перегукується і з українською архаїкою: насамперед зі степовими кам’яними бабами. Зацікавлення подібними мотивами простежується ще з юності митця, коли він вивчав архаїчні експонати музею Яворницького.

«Вагітна» розкриває ідею внутрішнього наповнення – не тільки фізичного, а й духовного. Це скульптура про формування життя, початок якого затиснутий у структуровану форму. Вона звертається до природного циклу: народження, землі, жінки як початку. Але при цьому залишається лаконічною.

Вона поза часом, ніби вкорінена в глибинні сенси буття. Як зазначає сам Дяченко, «скульптура – це послання у час». І «Вагітна» — одне з таких послань, щире, витончене й сильне водночас.

“Вагітна” – Зображення 6
Олександр Дяченко
Скульптор, у якого архаїчний символ стає ключем до розуміння сучасності