Дітей:  
     

ПЕРШІ ІСТОРИЧНІ ЗГАДКИ

Перша письмова згадка про один із найстаріших закарпатських курортів датована XVII століттям. У своїх листах місцевий священик Даниїл Среднянський часто згадує купальню «Деренце Жолобовне», детально описуючи систему дерев’яних жолобів, за допомогою яких великі ванни наповнювалися мінеральною водою.

1692

Слава про Деренівку швидко ширилася Європою. У письмових пам’ятках династії Габсбургів згадується цілюща вода DERENUS SILBERS WASSER. А наприкінці XVII століття курорт, який на європейський манір називали SLATINO, вже приймав благородних австрійських та угорських вельмож. Відомі були деренівські ванни не тільки своїми лікувальними, а й омолоджувальними властивостями.
Для вибагливих знатних відвідувачів, відповідно до їхніх потреб, біля купелі було споруджено великий палац з вежами і терасами, де після ванн вони насолоджувалися відпочинком.

%

Slatino, 1692

Копія з оригінальних архівних документів

1705

1705 року, під час війни між трансільванським князем Ференцем II Ракоці та Габсбургами, SLATINO спалили вщент. Однак користування унікальною деренівською водою було настільки бажаним, в ній відчувалася така велика потреба, що після закінчення бойових дій курорт відбудували.

Солотвино, 1829

Копія з оригінальних архівних документів

1913

У 1913 році «Деренівські купелі» (DERENÓI FÜRDŐ) офіційно були названі об’єктом, рекомендованим для відвідин в Австро-Угорщині. В ті часи найвідоміші європейські родини часто віддавали перевагу дивовижним закарпатським пейзажам і цілющій воді нашого краю перед Карловими Варами та Баден-Баденом. Описуючи лікувальну силу деренівської води, місцеві газети називали її не інакше як «наша Златна Слатіна водіца» або «Сріберна Слатінова вода».
В різні періоди існування курорту його відвідувачами були відомий угорський композитор Ференц Ліст, перший президент Чехословаччини Томаш Масарик, політичний діяч Едмунд Еган, прем’єр-міністр автономної території Підкарпатська Русь Августин Волошин та багато інших знаних і поважних людей.

Офіційний герб Derenus Silbers Wasser, 1697

Копія з оригінальних архівних документів

1935

Відомий вчений Франтішек Візнер у дослідженні «Мінеральні джерела Підкарпатської Русі» (1935) так говорить про деренівську воду:

Як науковець, маю честь особисто рекомендувати її до вжитку і місцевим мешканцям, і всім громадянам Чехословацької республіки.

Франтішек Візнер (1893-1970)

Вчений

1989

У радянські часи на території урочища існував санаторій союзного підпорядкування «Кооператор», до якого з’їжджалися відпочивальники з усього СРСР.

Санаторій «Кооператор», 1989

Фото з архіву санаторію

2014

Сьогодні, на наших очах, відроджується колишня слава Деренівки. Завершується будівництво санаторно-курортного комплексу «Деренівська купіль», який незабаром прийматиме перших гостей.
А на сучасному заводі налагоджено випуск питної води з вмістом природного кремнію «Деренівська купіль» та висококремнистої низькомінералізованої мінеральної води «Закарпатська 1».
За чотири століття урочище «Деренівка» було у складі шістьох держав, змінювались інфраструктура й архітектура закладів, але незмінною залишалась «Срібна Слатінова вода», яка і понині несе здоров’я та бадьорість людям.